«Go_A»: «Музика, яка створена за формулами, не має душі!»

07.09.2020 15:55

В український шоу-бізнес і медіапростір електро-фольк гурт «Go-A» увірвалася в один день, здобувши перемогу в фіналі національного відбору на міжнародний пісенний конкурс «Євробачення-2020». Їхня пісня «Solovey» отримала найбільше балів за підсумками голосування глядачів і суддів. Цьогоріч гурт мав би представляти Україну у Нідерландах, але карантин змінив усі плани, відстрочивши подію на цілий рік.

Гурт, заснований у 2012 році, взяв за мету робити український фольк мейнстримом і вперто займався цим ще тоді, коли то не було настільки модно, але для багатьох «Go-A» стали відкриттям цього року.

Незвичайне звучання на стику електроніки і народної музики та оригінальний вокал - далеко не все, чим може похвалитися колектив.
Про свою історію, досягнення, творчі плани та підготовку до «Євробачення» - в інтерв'ю Svitnov.com засновника гурту, музиканта Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко

Дозвольте привітати вас із перемогою у національному відборі на «Євробачення». Пісня-переможець «Solovey», поза всякими сумнівами, вразила не лише членів журі, а й глядачів. Почнімо з короткого екскурсу в історію гурту. Які віхи ви особисто вважаєте найбільш важливими?

Дякуємо! Насправді є декілька моментів, що вплинули на розвиток «Go_A». Перший – це, звичайно, зустріч з Катериною, яка згодом стала фронтвумен гурту, адже саме вона вносить фольклорну складову у нашу творчість. Також важливим моментом став виступ на заході «New generation» у 2014 р., в легендарному Київському клубі «44». Тоді нас помітили організатори декількох фестивалів, зокрема «Країни Мрій», після чого стали запрошувати на виступи. Є ще одна музична подія, яка достатньо сильно вплинула на розвиток гурту: в 2016 р. ми виступали у Хмельницькому на фестивалі «Ладовиці», там нас побачили організатори польських фестивалів й згодом запросили виступати у Польщі. Саме у Польщі ми зрозуміли, що європейцям дуже цікава наша творчість. І це підводить нас до одного з найважливіших моментів з початку існування «Go_A» - участь та перемога у нацвідборі на «Євробачення», завдяки якому ми зараз маємо змогу відповідати на ваші питання.

За сім років існування ваш склад змінювався 14 (!) разів. Це пов’язано з тернистим шляхом до музичної єдності чи має якісь інші, більш прозаїчні причини?

З самого початку існування гурту, ми намагалися знайти не просто гарних музикантів, а однодумців, які так само як і ми, розуміли б ідеологію гурту і любили українську культуру, крім того, готові були б займатися цим не на рівні шкільного ансамблю. Та завжди є люди, яким просто хочеться по-швидкому заробити грошей, чи займатися музикою як хобі, або виходити на сцену тільки для того, щоб потім були гарні фоточки. До того ж у нас не було менеджерів, піарників чи стилістів - ми самі мали вміти й робити все, а так не кожен захоче працювати, особливо якщо на меті є тільки «гарно потусити на концертах». Тому довелося багато шукати й змінювати склад. Але те, що ми маємо зараз - це просто dream team!

«Go_A» - це більше колективна свідомість чи колектив із індивідуальностей? Ми вже знаємо хто є хто на сцені, а як щодо внутрішньої атмосфери, особистих «фішок» кожного учасника?

Кожен з учасників гурту - яскрава особистість з купою ідей, інколи діаметрально протилежних. Основним творчим двигуном гурту є Катя і я, але при цьому, у нас немає «керівника та підлеглих», ми намагаємось вирішувати всі питання разом. Я створив «Go_A», це моя друга родина, тому щоб не трапилось, я маю дивитись на все з оптимізмом, не зважаючи на слово «неформат», яке ми постійно чули протягом 7 років. Катя - наш основний генератор ідей, вона може знайти багато можливостей там, де їх більше ніхто не бачить. Ігор та Іван - відносно нові учасники гурту, але вони вносять у роботу багато позитиву. Ваня - справжній гуцул з Карпат, до того ж він встиг пограти у 11 гуртах. Ігор - наймолодший учасник «Go_A», при цьому він грає на сопілці з 5 років і завжди знає, яка мелодія краще підійде до конкретної пісні.

ГО А

А як у «Go_A» відбувається творчий процес, як народжуються ідея для нових треків? Ви любите джемити й записувати найбільш вдалі дублі чи кожен пропонує вже щось готове?

Інколи я роблю якийсь музичний наробок, Катя пише на нього вокальну мелодію і згодом це переростає у пісню. Інколи Катя приносить шматок вокальної мелодії з акордами, а я роблю аранжування. Слухаємо багато різної музики, надихаємося нею. Останнім часом просто приходимо на студію, робимо невеликий музичний фрагмент, а потім Катя починає імпровізувати під нього - з найкращих фрагментів робимо вокальну мелодію, а потім підлаштовуємо під неї інструментальну частину.

Як ви вже сказали, ви все робили самі – без продюсерів, піарників, хореографів, прес-служби. Чи зараз щось змінилося у цьому плані?

Окрім обсягів роботи, майже нічого не змінилося - ми так само робимо все самотужки. Хоча ми добре розуміємо, що так не може продовжуватись вічно, бо нам елементарно не вистачатиме на все часу. Наразі ми у процесі пошуку однодумців, яких ми будемо брати до своєї команди - тож ми відкриті для пропозицій.

Замість «Євробачення», яке цьогоріч не відбулося у Нідерландах через епідемію коронавірусу, організатори конкурсу влаштували альтернативне онлайн-шоу «Europe Shine A Light». Одним із завдань для конкурсантів було записати пісню з «Євробачення» минулих років. Вашим вибором стала композиція Вєрки Сердючки «Dancing Lasha Tumbai». Чому обрали саме її? Як і де проходив відеозапис виступу? Чи була якась реакція зі сторони Андрія Данилка?

Насправді нам треба було запропонувати 4 варіанти каверів, а потім на сайті «Євробачення», слухачі, шляхом голосування, мали вирішити, яку саме пісню ми будемо виконувати. Але два з чотирьох каверів, які ми обрали, вже взяли собі інші учасники. Тому у єврофанів залишився вибір - голосувати за пісню Вєрки Сердючки, або за пісню «On Fire» цьогорічних учасників від Литви «The Roop». Що з цього вийшло, ви вже знаєте. Сам відеозапис відбувався на даху будівлі телеканалу «Суспільне мовлення», звідти відкриваються чудові краєвиди. Щодо реакції Данилка, ми її, нажаль, не чули.

Канал BBC шляхом глядацького голосування обирав цього року кращу музичну композицію «Євробачення» за всю історію його існування. Пісня «Waterloo», шведського гурту ABBA, визнана кращою, а «Dancing Lasha Tumbai», до речі, посіла 7 місце. Яку пісню ви вважаєте фаворитом, і чий виступ запам'ятався вам особисто? Чи слідкували ви за конкурсом до того, як прийняли у ньому участь?

За Євробаченням ми слідкуємо давно, хоча може не так ретельно, як у цьому році. А наш фаворит - шведська співачка Loreen та її пісня «Euphoria». У Лорін незрівнянний голос, до того ж вона не боїться експериментувати з музикою, хоча могла б бути більш популярною, роблячи стандартну рафіновану попсу.

Попри всі застереження, що ви ризикуєте бути незрозумілими Європі, «Go_A» - перші, хто планував повезти на «Євробачення» повністю україномовну пісню без усіляких перекладів. За умовами конкурсу, наступного року композиція має бути змінена, вона також буде принципово українською? З якими відчуттям її готуєте?

Найсумніше, що застереження щодо того, що нас не зрозуміють, надходять тільки з України. Ще під час національного відбору, коли всі сперечалися, чи варто нам перекладати пісню на англійську, ми отримали коментар від хлопця з Британії. Він написав: «У жодному разі не перекладайте пісню, бо тільки завдяки вам я дізнався, що в українців є своя мова - до того, я думав, що в Україні спілкуються виключно російською».

Пісня для «Євробачення-2021» так само буде українською, ми не маємо потреби писати англійською чи будь-якою іншою мовою, «щоб звучало краще». До того ж нашою метою є показати Європі й всьому світу українську культуру, а не англійську - останню всі вже добре знають.

Ця відстрочка з «Євробаченням», в цілому, стала для вас випробуванням чи навпаки дала можливість відчути смак перемоги і відповідальності, краще підготуватися, щось переосмислити? Які відповіді ви для себе знайшли останнім часом?

Ми намагаємось дивитися на будь-які зміни, як на нові можливості. Звичайно, карантин ускладнив наші життя, але разом з тим, ми мали нагоду багато чого переосмислити для себе, усвідомити чи ми йдемо у вірному напрямку.

Нещодавно ви виступали на фестивалі «Europejski Stadion Kultury». Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю музичну подію. А які ще творчі плани на найближче майбутнє? Чи плануєте випуск альбому, можливо, зйомки відеокліпу, сольні концерти?

«Europejski Stadion Kultury» - це фестиваль у місті Жешув, фішкою цього заходу є виступи польських артистів у колаборації з іноземними. Ми виступали разом із польським репером Miuosh - грали та співали на його піснях, а він - на наших. Вийшла дуже крута колаборація, раніше нам складно було уявити наші пісні з живими барабанами та басом. А тепер призадумалися. (Посміхається, - прим. автора). Музична частина фестивалю транслювалася на польському телебаченні, а згодом буде показ на американському та канадському ТБ. Стосовно концертів - ми дуже хочемо приїхати до кожного міста України, подивитися людям в очі й подякувати їм за голоси, віддані за нас у нацвідборі. Але життя як завжди вносить свої корективи, тож чекаємо закінчення карантину. Планів у нас багато, але для їх втілення потрібні ресурси. Наразі ми працюємо над новим матеріалом, пишемо нові пісні - і одна з цих пісень лунатиме на «Євробаченні» у наступному році.

Щодо концертів у різних містах. У багатьох гуртів є веселі історії з виступів – на сцені або за лаштунками, які по-особливому запам’ятовуються і ними хочеться ділитись. У вас є такі?

Не всі історії дуже веселі, але є речі, які запам’ятовуються. Колись ми виступали у Чернівцях, на невеличкій сцені. Це вже був вечір і наш виступ був останнім. У якийсь момент під час виступу, на сцену за нами вийшов стейджмен - чоловік років 50, й приговорюючи, що вже пізно і йому треба додому, почав збирати обладнання й змотувати кабелі. Потім він від’єднав не той кабель і вся електрика на сцені відключилася. Ми зіграли це 2 пісні в акустиці й на цьому виступ закінчився. А ще, колись влітку, перед одним з концертів ми сильно перегрілися на сонці, й посередині виступу Каті стало погано - її зі сцени забирала швидка.

Go A

Чи реально у наші часи тримати межу між політикою і музикою, коли артисти, так чи інакше, виступають формувальниками суспільної думки? Досить часто ми чуємо твердження, що в артиста обов’язково має бути позиція, і якщо ти поза політикою – це теж позиція. Що думаєте з цього приводу? Яка позиція у гурту «Go_A»?

Я вважаю, що думку про те, що музика не може залишатись поза політикою, розповсюджують у першу чергу самі політики, бо їм це вигідно. Музиканти завжди мають вплив на слухачів - коли ти стоїш на сцені й на тебе дивляться кільки тисяч людей, є шанс сказати щось, що може вплинути на їх погляди. Багато хто цим користується у своїх цілях. Звичайно, коли в одній частині країни люди тусять у клубах, а в іншій йде війна, дуже складно залишатися поза політикою, тому у кожного з учасників гурту є своя громадянська позиція. Як гурт, ми вважаємо, що всі ми живемо на одній планеті - звичайно, ми всі різні, але у кожного в серці є добро, до якого треба просто дотягнутись й витягнути назовню. Навіщо казати зі сцени про політику, про те, що одні люди добрі, а інші погані, якщо можна просто допомогти шукати добро у кожному з нас. А добро завжди поза політикою!

А стосовно української музики: що тішить, а що засмучує в сучасній музичній індустрії? Яких колег-музикантів ви можете виділити?

Тішить те, що за останні роки з’явилося багато нових цікавих артистів, таких як «Один В Каное», Кашляючий Ед, «Motanka», «Чумацький Шлях», «Tvorchi» - та ще багато інших. Засмучує те, що більшість артистів, які вже закріпилися у вітчизняному шоубізі, бояться експериментувати й роблять тільки те, що від них очікують. Музика, яка створена за формулами, не має душі!

Уявіть, що на один день можна помінятися тілами з будь-якою людиною. Хто б це був та як ви б прожили цей день?